Везучий, -а, -е. О лошади: хорошо везущій. Кобила хоч і шкапувата, та про те везуча.
Відтів нар. = відтіль.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Хто вище злізе, — дужче пада. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Мармота́ти, -чу, -чеш, гл. Бормотать.
На́встя́ж, навстяжи́, нар. = навстіж. Навстяж двері одчинила. Всі навстяжи ворота одперли.
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Родини, -дин, ж. мн.
1) Рожаніе, роды.
2) Празднество по случаю родин. Ирод на свої родини бенкет справив. Ум. роди́нки.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці.
Улічити, -чу, -чиш, гл. 1) Отсчитать. 2) Обчесться. Другим ще докладала лишку, а тут одного яйця нема до сотні — влічила я. 3) Вылечить. Щоб серце улічити, тра козака любити.
