Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Відкільсь, відкілясь нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав.
Досту́кування, -ня, с. Достукиваніе.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте.
Ле́статися, -таюся, -єшся, гл. Едва идти, плестись.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть.
Позаїзджати, -джаємо, -єте, гл. Заѣздить (многихъ). А вже мої коні, коні воронії позаїзджали.
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить.
