Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облук

Облук, -ка, м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУК"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Басан, -ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими баса нами. Лукаш. 45.
Бубон, -бна, м. Бубенъ. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. І. 45. 2) Родъ барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. Ум. бубник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Малю́сенький, -а, -е. = малесенький. Крошечный. Левч. 62.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Накува́ти Cм. наковувати.
Пропхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = пропхатися. Котл. Од. 489.
Стьонжкаха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черн. у.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.