Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

облук

Облук, -ка, м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛУК"
Жу́пище, -ща, с. Яма, гдѣ была соляная копь.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.  
Одноличній, -я, -є. Одинаковый, одного сорта, вида, рода. Однолишня трава на оцій десятині: самий перій. Волч. у. (Лобод.).
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй! Славяносерб. у.
Полох 1, -ха, м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. ЗОЮР. І. 290. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є. Драг. 217.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Роззяплювати, -плюю, -єш, сов. в. роззяпити, -плю, -пиш, гл. = роздзяплювати, роздзяпити.
Четирня, -ні, ж. Всѣ четыре колеса въ возу вмѣстѣ. Екат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.