Викуп, -пу, м.
1) Выкупъ. Зостав його, нехай живе на світі, бо він мені подав за себе викуп.
2) Искупленіе. Од пекла до викупу, до царства небесного душу проважає.
Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. 2) Родъ судна.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. 2) мн. = Муцик 2.
Зажа́ртість, -тости, ж. Ожесточеніе, злоба.
Прибічи гл. = прибігти.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко!
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
