Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмилятися

Обмилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Пирят. у. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Г. Барв. 279. Я бачу, що тута добре обмиливсь. Греб. 349.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМИЛЯТИСЯ"
Безкритичний, -а, -е. Не провѣренный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Ди́вень, -вня, м. Хлѣбъ въ видѣ толстаго кольца: его пекутъ на свадьбу для невѣсты, которая должна сквозь него посмотрѣть на гостей. Полт.
Дуле́й, -ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї. О. 1862. V. Кух. 31.
Зві́рити, -ся. Cм. звіряти, -ся.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. паволоченька.
Побабити, -блю, -биш, гл. = побабувати.
Подібність, -ности, ж. Сходство. Желех.
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки. Драг. 289.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява. Гол. II. 554.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.