Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати.
Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє.
Латвість, -вости, ж. Легкость, легкоисполнимость.
Мурі́г, -ро́гу, м. = моріг. Зелений як муріг. І двір його мурогом заріс. Ум. мурожок.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ).
Низовий, -а, -е. 1) Расположенный по нижнему теченію рѣки.
2) = низовка. У Кухаренка: Юго-западный вѣтеръ. Низовий вітер відки не повійне, то самим долом котиться.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш.
Часопис, -су, м. Газета, періодическое изданіе. Черніговський губернський часопис. Передмова II.
