Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Відстерегтися, (речися), -жуся, -жешся, гл. Быть на сторожѣ.
Злупок, -пка, м.
1) Отрубокъ дерева, изъ котораго выдѣлывается курительная трубка.
2) У гребенщиковъ: пористая масса подъ периферіей рога.
Пообголювати, -люю, -єш, гл.
1) Оголить, обнажить (многихъ).
2) Обрить (многихъ).
3) Обобрать (многихъ).
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться.
Спредвіку, спредковіку, спредкувіку, нар. Искони. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Спредковіку були там башти.
Тенькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тенькати = теленькнути.
Улляти, уллю́, -леш, гл. = улити. Красний, як го з воску улляв.
Фоскати, -каю, -єш, гл. Фыркать.
