Адзу́ски! = Дзу́ски!
Давлю́чий, -а, -е. Трудно проглатываемый (о пищѣ). Cм. Давучий.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Вона в чужому селі заміжжю.
Ирха, -хи, ж.
1) Выдѣланная овечья или козья шкура.
2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища.
3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ.
На-самоті́, нар. Наединѣ, съ глазу на глазъ. Дівчача натура усюди однаковісінька: проміж людей так і соромиться, нехай же на самоті, так ну!
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.
