Віднести Cм. відносити.
Засі́́бно нар. Зажиточно, со средствами.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты.
З'є́дник, -ка, м. Соучастникъ, соучастникъ въ предварительномъ соглашеніи, заговорѣ. Хиба ми які з'єдники, хай Бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Подія, -дії, ж.
1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством.
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала?
Послушне нар. Покорно. Прошу послушне.
Прудконогий, -а, -е. Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі.
