Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обложити

Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Леда́щий, -а, -е. = ледачий. Ледащому всюди зле. Чуб. І. 262.
Майсте́рня, -ні, ж. Мастерская.
Нескінченний, -а, -е. Безконечный. К. Кр. 15. О, Боже мій, нескінченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Плоднистий, -а, -е. = плодливий. Вх. Лем. 450.
Пристрявати, -ряю, -єш, сов. в. пристря́ти, -ря́ну, -неш, гл. = устрявати, устряти. Пристряв ти туди чого? Харьк.
Прілоокий, -а, -е. Съ больными глазами. Чуб. VII. 577.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Ушивальник, -ка, м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.