Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обложити

Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Базала, -ли, об. Мямля, неповоротливый. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик. Сим. 230.
Кесарь, -ря, м. Кесарь, императоръ. Та заразом щоб докапать, вони на раді й присудили, щоб просто кесаря назвать самим Юпитером. Шевч. 608. Война настала од кесаря пана уже виволана. Ум. кесарик. Загадала Наталія кесарика вбити. Н. п.
Кровця, -ці, ж. = крівця. Червоная кровця — то дівоча краса. Чуб. V. 17.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Отримати Cм. отримувати.
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Прозімувати, -му́ю, -єш, гл. = перезімувати.
Тиркання, -ня, с. 1) Произнесеніе звуковъ: трр.... Трррр!.... роздалося голосне й високе тиркання вподовш улиці.... Чимала валка парубків показалася. Мир. Пов. І. 148. 2) Названіе дѣйствія отъ тиркати 2.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.