Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обложити

Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"
Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью. Конст. у.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся. Ном. № 7815.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко. Гн. І. 168.
Праволомний, -а, -е. Законопреступный.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман. К. ПС. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.