Тлумачення / значення слова "ОБЛОЖИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

обложити

Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 15.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЛОЖИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.

повністю...

Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.

повністю...

Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.

повністю...

Доді́льна соро́чка Рубаха цѣльная изъ односортнаго полотна безъ пі́дточки. Чуб. VII. 426.

повністю...

Завинува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обвинить. Завинували жінку. Камен. у.

повністю...

Зачі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. зачеса́тися, -чешу́ся, -шешся, гл. Зачесываться, зачесаться, причесываться, причесаться.

повністю...

Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.

повністю...

Присміти, -смію, -єш, гл. Осмѣлиться, рѣшиться. Як би присмів, то б убив. Н. Вол. у.

повністю...

Стіки, стіко, нар. = стільки. ХС. VII. 459. Чуб. II. 292.

повністю...

Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.

повністю...