Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмаїти

Обмаїти Cм. обмаювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 17.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМАЇТИ"
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі. Грин. II. 64.
В'язник, -ка, м. = в'язень. На свято Пилат одпускав їм одного в'язника. Єв. Мр. XV. 6.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Шевч. 567. Впали карі очі, засохли губи. Шевч. 558.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Зменшувати, -шую, -єш, сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356.
Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі. Федьк. ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці — ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, — пропала навіки. Чуб. V. 3.
Наспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. наспіти, -пію, -єш и наспінути, -ну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, подоспѣвать, подоспѣть. Аж ось наспіли святки. Ком. І. 16. Раненько вийду, на обід наспіну. Мир. Пов. II. 79. 2) Настигать, настичь, догонять, догнать. Оглядав, чи не наспіви погоня. Стор. МПр. 109. Тут їх доля зла наспіла. Котл. Ен. VI. 33. 3) Созрѣвать, созрѣть (о многихъ). Полуниці вже наспіли. Харьк. у.
Шєва, -ви, ж. = щавель, Rumex crispus. Желех. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМАЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.