Блажитися, -жуся, -жишся, гл. Соглашаться. Оттой блажиться їхать, а ці то не хотять.
Будущина, -ни, ж. = будучина. Думає..., лякаючись сама своєї будущини.
Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Відміняти, -няю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Відмінила свічечку за копієчку. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. 3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші?
Колиба, -би, ж. 1) Пастушій шалашъ. 2) Зимнее жилище древорубовъ-гуцуловъ; строится въ формѣ восьмиугольника, безъ оконъ и потолка, съ отверстіемъ въ верхушкѣ пирамидальной крыши для прохода дыму. Ум. коли́бочка. Добре тому то Бог дає, що на горі конарь має, а в долині колибочку, серед села фраєрочку.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Перелатати, -та́ю, -єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую.
