Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Cм. Юрма.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл. — до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Левіхна, -ни, ж. = невіхна. То моя левіхна коханка.
Навко́льки нар. На колѣни, на колѣняхъ. Вони його цілують та навкольки перед ним падають.
Переправа, -ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа.
Позморщувати, -щую, -єш, гл. Поморщить (во множествѣ).
Рогачик, -ка, м.
1) Ум. отъ рогач.
2) мн. Родъ вышивки.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака.
2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Хряпотіти, -чу, -тиш, гл. Дребезжать. Хряпотить горщик, бо розбитий.
