Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острогін

Острогін, -гону, м. Раст. Artemisia Dracunculus. L. ЗЮЗО. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРОГІН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРОГІН"
Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Чуб. V. 1154. Ум. Дзвона́рчик.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Лубен. у. Так воно й забайдужилось, а думав зробити. Черк. у.
Затруї́ти Cм. затруювати.
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка. Стор. II. 110.
Кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка. Желех.
Можеби́лиця, -ці, ж. Возможное, вѣроятное. Подольск. г.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ. Вх. Зн. 37.
Перегодити, -джу, -диш, гл. Перегодить, погодить.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРОГІН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.