Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена.
Викласти Cм. викладати.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Очі йому аж під ліб закотились. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Отрусити, -ся. Cм. отрушувати, -ся.
Придатний, -а, -е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
