Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остуда

Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДА"
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря. Вх. Лем. 399.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Еле́ктрика, -ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Наму́читися, -чуся, -чишся, гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться. Ном. № 6032.
Отерти, -тру, -ре́ш, гл. = обітерти. Омию кров суху, отру глибокії тяжкії рани. Шевч. Отерла піну на губах. Котл. Ен.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка. Вас. 166.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Кобел. у. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.