Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остюкуватий

Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЮКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЮКУВАТИЙ"
Битва, -ви, ж. Битва, бой. Ой не находь, Литва, буде з нами битва. Мет. 215. Лайки — байки, битва — молитва. Ном. № 3807.
Брезклий, -а, -е. 1) Обрюзгшій. 2) О деревѣ: сырой. Шух. I. 88.
Глаголь, -ля, м. Названіе буквы г; глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Набра́житися, -жуся, -жишся, гл. Напиться. Набражився, як п'яниця. Ном. № 11747.
Плескана, -ної, ж. Родъ кушанья: куски гречишной лемішки, обсыпанные истолченнымъ коноплянымъ сѣменемъ и изжаренные. Маркев. 159.  
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Потрівати, -ва́ю, -єш, гл. = потривати.
Третина, -ни, ж. 1) Третья часть. 2) мн. третини. Третій день послѣ кончины человѣка, сопряженный съ поминальнымъ обѣдомъ. Мил. 171. Ум. третинка, трети́ночка.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТЮКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.