Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остюкуватий

Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЮКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЮКУВАТИЙ"
Зжидові́ти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться алчнымъ. Всі зжидовіли б і за гроші рідних батьків попродали. К. (О. 1861. І. 317).
Копилитися, -люся, -лишся, гл. Родить внѣ брака ребенка. Угор.  
Маґільни́ця, -ці, ж. То-же, что и рубель, — валекъ для катанья бѣлья. Подольск. г. Cм. меґеля 1.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Однобочка, -ки, ж. Камбала (рыба).
Помийниця, -ці, ж. 1) Лоханка для помоевъ, помойница. Се ходить віник по винниці, — буде кваша в помийниці. Чуб. І. 110. 2) Бранное слово для женщины. Шух. І. 34. жидівська, панська помийниця. Брань для женщины служащей у евреевъ, у господъ. Грин. І. 235, 241. Ум. помийничка.
Попаршивіти, -віємо, -єте, гл. Сдѣлаться паршивымъ (о многихъ), сдѣлаться плохимъ (о многихъ).
Прогреміти, -млю, -миш, гл. Прогремѣть.
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Ростовкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Разбить, растолочь. Харьк. 2) Разъяснить, растолковать. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТЮКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.