Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остюкуватий

Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЮКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТЮКУВАТИЙ"
Вислати Cм. висилати.
Гузя́! меж. = Гудзя. Вх. Лем. 476.
Гуса́рь, -ря, м. = Гусар 2. Після сіх другі стругали гусаря. Мкр. Н. 30.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Нетямущий, -а, -е. Несмыслящій, непонимающій.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТЮКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.