Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осюдою

Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою. Рудч. Ск. І. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЮДОЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСЮДОЮ"
Арме́нський, -а, -е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Варня, -ні, ж. Помѣщеніе для варки, кухня. Желех.
Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Kolb. І. 49. Cм. Гребіночка 2.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Нарива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. нарва́тися, -вуся, -вешся, гл. Набрасываться, наброситься на ѣду, съ жадностью ѣсть. Літо, зробилось вдень жарко. Отара цілий день на тирлі недалеко води... Сонце на захід; отара наривається на пашу. О. 1862. V. Кух. 33.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
П'янюжка, -ки, об. = п'яничка. О. 1861. XI. Св. 71.
Романець, -нця, м. 1) Ум. отъ роман. 2) Раст. Chrysanthemum corymbosum. Вх. Пч. II. 30.
Учесати, -шу, -шеш, гл. 1) Расчесать, вычесать. 2) Мочь расчесывать. гребінь не вчеше. Гребень не берегъ. 3) Сумѣть сдѣлать. На що гляне, так тобі і вчеше. Ном. № 10420. 4) Ударить. Правою рукою як учесав, дак вовк тілько геп на землю! О. 1861. X. 34. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькок, так селезень і вкипів. Мнж. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСЮДОЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.