Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отаманівна

Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАМАНІВНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАМАНІВНА"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Ля́лько, -ка, с. Зрачекъ въ глазу. Вх. Лем. 433.
Непритульний, -а, -е. Неудобоприложимый.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Пообпалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь (во множествѣ).
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Спосудити Cм. спосужати.
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТАМАНІВНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.