Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осудок

Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДОК"
Видавцем нар. По счету, мѣрою. Хліб видавцем дали, все подавалось ніби видавцем. Левиц. І. 4.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Зрослий, -а, -е. Выросшій. Левч. 10.
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
Надля́ти гл. = надлити.
Плідний, -а, -е. = плідливий. Плідна вівця.
Прокочувати, -чую, -єш, сов. в. прокотити, -кочу, -тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.