Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуджувати

Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖУВАТИ"
Вавонька, -ки
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1. Шух. І. 193, 194.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Пейс, -са, м. Пейсъ. (Берко) ходить було, тільки колите довгими чорними пейсами. Левиц. І. 103.
Подутися, -дмемося, -дметеся, гл. 1) Надуться, напыжиться (о многихъ). 2) Надуться, разсердиться (о многихъ). Ой уже ж наші та вороженьки та усі подулися. Гол. І. 256. 3) Потускнѣть, затуманиться. Зорі подулися.
Почережно нар. Поочередно. О. 1862. II. 61. Цілу зіму сіно почережно стережемо.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься. Ном. № 8151.
Тхілити, -лю́, -лиш, гл. = квилити. Ти, соколе, не тхіли. Чуб. II. 259.
Увірувати, -рую, -єш, гл. Увѣровать. І чудесам твоїм увірують на світі твої малі убогі діти. Шевч. 626.
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.