Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остріха

Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРІХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРІХА"
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Покоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. покори́ти, -рю́, -риш, гл. Покорять, покорить.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Турмонька, турмочка, -ки, ж. Ум. отъ турма.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРІХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.