Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел.
Легкота́, -ти, ж. Легкость.
Люб'я́та, -ят, с. мн. Милые. Мої люб'ята! (обращеніе).
Нерозумний, -а, -е. Неумный, глупый. Дурна дівчина, нерозумная по козаченьку плаче.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Треба провітрювати одежу. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
