Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острога

Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРОГА"
Безмаль нар. Безъ малаго, почти. Безмаль не двадцять. Шейк.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістатиТо був волом, а то не хочеш зостатися конем. Ном. № 1865. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь. Мнж. 129.
Нави́передки нар. = наввипередки.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Отроба, -би, ж. Поносъ. Волын. Слов. Д. Эварн.
Подрібити, -блю́, -биш, гл. = подробити. Ангель і сказав: возьми ж їх та подріби та й закопай у яму. Рудч. Ск. І. 34.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Прориватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. прорватися, -рвуся, -вешся, гл. Прорываться, прорваться. Німим отверзу ться уста, прорветься слово, як вода. Шевч. 629.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать. МУЕ. III. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.