Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуружний

Осуружний Cм. осоружний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУЖНИЙ"
Вискіпати, -паю, -єш, гл. 1) Выковыривать. 2) Отыскать, найти. От я собі вискіпаю чоловіка. Г. Барв. 397.
Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча. Левч. 151.
Госа! меж. = Гей 2. Госа, хлопці, до ряду! Вх. Уг. 233.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Змотувати, -тую, -єш, сов. в. змота́ти, -та́ю, -єш, гл. Сматывать, смотать. Я оці мички спряла і змотала. Рудч. Ск. II. 44.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Напосу́дити, -джу, -диш, гл. Настроить, наладить, приготовить, направить. Я вже тобі напосудила, сідай да тчи. Канев. у. Напосудив млина таки як треба, а вітру немає. Канев. у.
Повиправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Выправить, исправить (во множествѣ). 2) Оправдать (многихъ). 3) Истребовать (во множ.). Хто йому що винен був — усе повиправляв. 4) Отправить (во множествѣ).
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУРУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.