Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отаборити

Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості. K. МБ. X. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАБОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАБОРИТИ"
Баришівник, -ка, м. Посредникъ при покупкѣ, факторъ, маклеръ. Шух. І. 85. Фр. Пр. 23.
Вискрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вискребти, -бу, -беш, гл. Выскребать, выскресть, выскабливать, выскоблить.
Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Налупа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Наколоть, наотбивать (камней). 2) Наковырять.
Нехаринець, -нця, м. Волкъ. Вх. Зн. 41.
Прогайнувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш. Н. п. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.
Розсолити Cм. розсолювати.
Стопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Расплавиться, растопиться, растаять. Стопились полями студені сніги. Млак. 33. 2) Сплавиться вмѣстѣ. Стопитись у в один метал. К. ХП. 129.
Топкатися, -каюся, -єшся, гл. Топтаться. Земля м'яка, бо ніхто на єї не топкається. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТАБОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.