Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отаборити

Отаборити, -рю, -риш, гл. Расположить лагеремъ. Отабориш войовників при мості. K. МБ. X. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАБОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАБОРИТИ"
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Олійниківна, -ни, ж. Дочь олійника.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. І. 2.
Розчищати, -шаю, -єш, сов. в. розчистити, -щу, -стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. МПр. 67.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Утрата, -ти, ж. 1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала. Г. Барв. 229. 2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати. Мир. Пов. II. 41. 3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Ном. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Грин. III. 528. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу. Харьк. г.
Швірньовий, -а́, -е́ Къ шворню относящійся. залізо швірньове. Цилиндрическое желѣзо, употребляющееся для шворней. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТАБОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.