Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

острева

Острева, -ви, ж. Стволъ дерева, обыкновенно верхушка, въ нѣсколько аршинъ длины, поставленный вертикально, вокругъ котораго кладуть снопы или сѣно въ стогъ. Шух. I. 166. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРЕВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТРЕВА"
Білобровий, -а, -е. Съ русыми бровями, бѣлобровый. Ум. білобровенький.
Винарня, -ні, ж. Виноторговля, винный погребъ. КС. 1884. VII. 367.
Волот, -та,, м. Колосъ, метелка проса или овса. Як миша їсть волот, так буде хліб дорог. Ном. № 313. Ум. Волото́к.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Муравли́ння, -ня, с. = муравіння. Желех.
На́добок, -добка, м. = надібок.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.
Салашина, -ни, ж. = салаш. Желех.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої. Могил. у.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТРЕВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.