Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Ді́рка, -ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ум. Ді́рочка. Без мене і дірочки малої нікому затулить.
Кросонки, -но́к, с. мн.
1) Ум. отъ кро́сно.
2) Небольшой станокъ для тканія ситъ.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу.
Обписувати, -су́ю, -єш, сов. в. обписа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Приїхали комисари, ввесь світ обписали.
Огорожа, -жі, ж. Ограда, плетень, заборъ. Огорожа кругом нова, витка, хазяйська.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!».
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Великий сум проняв мені все тіло. Радість проймає тебе. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
