Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуружитися

Осуружитися Cм. осоружитися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУЖИТИСЯ"
Вирлатий, -а, -е. О глазахъ: выпученный. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася. Чуб. V. 24.
Кервель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L. ЗЮЗО. І. 135.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати. Желех.
Надхма́рний, -а, -е. Заоблачный. Желех.
Прибочок, -чка, м. Чуланъ, пристройка возлѣ дома.
Промовець, -вця, м. Ораторъ. Левиц. МБ. 28.
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Цмокнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цмо́кати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУРУЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.