Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Мири вічностю ся здавна називають.
Косиня II, -ня́ти, ж. Ум. отъ коса. Роздивлялась ни свої бровинята, лизала пальці і приглажувала ними свої косинята.
Кудерець, -рця, м. Ум. отъ кудерь.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл.
1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало.
2) Передавить (многихъ).
Понароджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Народиться (о многихъ). Нових людей понароджувалося багато після ревизії, а землі не прибавилося.
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Його господарство ще не рупить. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка.
Рутній, -я, -є. ? Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане. Ой мій рутній Боже, хто ж мені споможе?
Усокотити, -кочу, -тиш, гл. Уберечь, сохранить. Через те, шо ти.... відступив від гріха, Бог тебе усокотив від вічної тої пропасти.
