Білогрудчик, -ка, м. Ум. отъ білогрудець.
Дорожи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Цѣнить. Нас дорожят більш, аніж їх, дарма, що вони пани.
Дощи́стий, -а, -е. = дощуватий.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже...
Нагружа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. нагрузи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Намащивать, намостить щебнемъ.
Порипати, -паю, -єш, гл. Поскрипѣть.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій.
Хвощ, -ща, м. Раст. = хвоїщ а). б) — зі́мній = хвоїщ б).
Шарляк, -ка, м. Столярная замазка для замазыванія щелей въ деревѣ.
