Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуга

Осуга, -ги, ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Мнж. 188. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Левиц. І. Ум. осужка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУГА"
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ). Камен. у.
Любове́ць, -вця́, м. Любитель. Козелецк. у.
М'ясце́ и мнясце́, -ця́, с. Ум. отъ м'я́со.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Харьк. у. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити? Грин. III. 325.
Скрекотання, -ня, с. Стрекотаніе.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова. Морд. Оп. 85.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.