Виплюнути Cм. випльовувати.
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Зате́мнювати, -нюю, -єш, гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт.
Зді́ятися, -ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай.
Ле́квар, -ру, м. Варенье изъ сливъ.
Обжира, -ри, об. = обжора.
Палюх, -ха, м. 1) Палецъ. 2) Большой палецъ. 3) Столбъ. Cм. струнка. 4) Клочекъ пакли, оческа, который сжигаютъ при гаданьѣ наканунѣ дня св. Андрея (29 ноября).
Потеруха, -хи, ж.
1) = потерть. Подольск. Волын, гг.
2) Сифилисъ. Ум. потерушка, потерушечка. Хоч і риба потерушка, та хороша юшка.
Ужиточно нар. Полезно.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
