Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отець

Отець, отця и вітця зват. п. отче. 1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Гачурка, -ки, ж. Ум. отъ гачура.
Купочки гл., дѣтс. = купі.
Накупо́вувати, -вую, -єш, гл. = накупати.
Напха́ти, -ся. Cм. напихати, -ся.
Обганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Котл. Ен. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! — Позволь, мати, хоч раз обігнати. Чуб. V. 218.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці. Св. Л. 298.
Похорон, -ну, м. Похороны. Та дала вельможна три тисячі гроший, ой щоб ісправити похорон хороший. Гол. І. 64. темний похорон. Въ кобзарской думѣ такъ названо растерзаніе мертвеца звѣрями и птицами. Вовці-сірохманці нахождали, орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, — хотіли заздалегоди живота темний похорон одправляти. АД. І. 117.
Почепини, -пин, ж. мн. Надѣваніе на новобрачную головнаго женскаго убора.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.