Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуруга

Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУГА"
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз. Н. Вол. у.
Налюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Налюбиться. Коли тя ся налюбити, молодий Василю. Гол. IV. 491.
Пиття, -тя́, с. 1) Питье. 2) Выпивка. Як би знаття, що в кума пиття, то й жінку й діти привів би. Посл. 3) Напитокъ.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Понаготовляти, -ля́ю, -єш, гл. = понаготовлювати. Та вже ж ми і столи позастилали, та своїй матінці їсти понаготовляли. Мил. 199.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Ростулювати, -люю, -єш, гл. = ростуляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.