Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуруга

Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУРУГА"
Ґа́в'ячий, -а, -е. . = Гавин.
Етно́ґраф, -фа, м. Этнографъ.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте. Мет. 396.
Каптіти, -пчу, -тиш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить. Зміев. у.
Порадниця, -ці, ж. Совѣтница. Ой мати, мати — порадниця в хаті. Мет. 260. Сестриці ви, порадниці, порадьте ж ви мене. Мет. 186. Ум. порадничка. Моя матінко, моя й порадничко. Мил. 197.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Терпуг, -га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.
Уважність, -ности, ж. Внимательность.
Хіхи, -хів, мн. Смѣхъ. Одно хіхи справляють! Лохв. у.
Шерстяний, -а, -е. Шерстяной.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУРУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.