Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя.
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш?
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея.
Курнявка, -ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили.
Понадкраювати, -раюю, -єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване.
