Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

несталий

Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 559.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСТАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСТАЛИЙ"
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Гу́лькнути, -кну, -неш, гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Заходжуватыся 2, -джуюся, -єшся с. в. заходы́тыся, -джуся, -дышся,, гл. Приниматься, приняться за что, затѣять что. Та й заходився хорошенько Мъясце пидь дубомъ умынать. Гліб. Губы та опеньочкы — заходывсь старый коло ненечкы. Ном. Жилка заходылась — наварыла галушокъ. Рудч. Заходивсь коло неї з батогом. Г. Барв. 322.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати? Мет. 413.
Нерухомий, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата. К. Ор. Обомліла й заніміла, нерухома стала. К. МБ. III. 253. нерухо́ме добро́, майно. Недвижимое имущество.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСТАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.