Вівчарик, -ка, м.
1) Ум. отъ вівчарь.
2) Родъ игры на свирѣли.
3) Бекасъ. Закигикала над ними чайка.... висвистував вівчарик.
Вовгура, -ри, м. Человѣкъ, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Зау́лок, -лка, м. Глухой переулокъ. Хожу, хожу, тілько улиці й заулки перехрещую.
Маці́цький Cм. маціненький.
Поглушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Садами летіла, — сади помутила своїми голосочками.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Подокурювати, -рюю, -єш, гл. Докурить (во множествѣ).
Сирняччя, -чя, с. = сирняк.
Студениця, -ці, ж. = криниця. Пішла б любка та й принесла ой водиці з студениці.
