Горшкови́й, -а́, -е́. Горшечный. Глина горшкова.
Дру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Ум. дру́женька, дру́жечка. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді.
Лоба́тий, -а, -е. Имѣющій большой лобъ. Світилка лобата, а сваха горбата. Ум. лобатенький.
Неситство, -ва, с. = несить.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Дають мені бараболі полуплені їсти. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили.
Порожня, -ні, ж. Пустота, пустое мѣсто; мѣсто незасѣянное и непокрытое травой. Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та й штраф. в порожні. Съ пустыми руками, безъ груза, порожнемъ. Да просили прозьбою, прозьбою, щоб ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Прасло, -ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба.
Сеймиковий, -а, -е. Относящійся къ сеймику.
Убгати Cм. убигати.
Цмокати, -каю, -єш, гл.
1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав.
2) Цѣловать.
