Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неспокійний

Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала? МВ. ІІ. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 559.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСПОКІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСПОКІЙНИЙ"
Вигавкати, -каю, -єш, гл. Выгнать лаемъ. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка. Мнж. 155.
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1. Шух. І. 190,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСПОКІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.