Болботати, -чу́, -чеш, гл.
1) Болтать.
2) Неотчетливо говорить.
Підлега, -ги, ж. Часть воза: одна изъ трехъ жердей, лежащихъ на днѣ кузова подъ доской.
Плющитися, -щуся, -щишся, гл. Смыкать глаза.
Повно нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Вже несила: випив повно. Ум. повненько, повнесенько.
Позаковувати, -вую, -єш, гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Шиш з тичкою на самому гребіні. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. 1) Родъ игры.
Фасолька, -ки, ж. — дика. Раст. Astragalus glyciphyllos.
Цвах, -ха, м. = цвях.
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
