Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Божник, -ка, м. = біжник. Божник із шитим рушником округи.
2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ.
3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Ум. божничок.
Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці.
Зві́ювати, зві́юю, -єш, сов. в. зві́яти, -вію, -єш, гл. Свѣивать, свѣять, сдувать, сдуть. Я покрила свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Капарний, -а, -е. Жалкій.
Копний, -а, -е. = коповий.
Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Ув. мушкетюга.
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив.
Піддувати, -ва́ю, -єш, сов. в. піддути, -ду́ю, -єш, гл. Поддувать, поддуть.
Простірність, -ности, ж. Свобода, нестѣсняемость, отсутствіе субординаціи, распущенность. Як то можна, щоб син мав таку просторність.
