Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

неспосібний

Неспосібний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 559.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСПОСІБНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСПОСІБНИЙ"
Вертигузка, -ки, ж. 1) Трясогузка. Уман. IV. 127. 2) Вертлявая женщина.
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ. Угор.
Доква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. доква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Доквашиваться, докваситься.
Зросити, -ся. Cм. зрошати, -ся.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Придбовувати, -вую, -єш, гл. = придбавати. Г. Барв. 307.
Чагун, -на, м. Большой мѣдный горшокъ. Шух. I. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСПОСІБНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.