Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

несвідомий

Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям. Мир. ХРВ. 5. 2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36. 3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета. Г. Барв. 372.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСВІДОМИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕСВІДОМИЙ"
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Засакраментува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Пріобщиться св. таинъ. Черк. у.
Заяри́нитися, -нюся, -нишся, гл. Въ загадкѣ: Звечора заяринилось, а к світові засандричилось. (Діжа з кістом). Мнж. 174.
Змулити Cм. змулювати.
Матерба́с, -су, м. Пестрядь (матерія). Гол. Од. 13. Серед базару торгували жиди стрічками, ситцем, матербасом. Левиц. І.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Ном. № 13937. Цей віл худий, але окостуватий. 2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує. Вас. 146.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня. Сумск. у.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Приговтати, -таю, -єш, гл. Пріучить, освоить, ознакомить. Як куплена товарина, то тра приговтати. Н. Вол. у.
Чепати, -па́ю, -єш, гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕСВІДОМИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.