Відкалабанити, -ню, -ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, шо він ледві додому дотягся.
Запускна́ ополо́нка. При ловлѣ рыбы неводомъ зимою та прорубь, въ которую первоначально опускается неводъ.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Дух затряс ним.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Зшилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Выпятить, сжавъ въ одну точку. Та ще й губи зшилить, кепкувать би то, бридкий, з старої людини.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала.
Лайняк, -ка́, м.
1) = лайлак.
2) = лайняр.
Отуха, -хи, ж. Ободреніе, утѣшеніе. Тільки його й отухи, що вип'є.
Пригаяти, -гаю, -єш, гл. Задержать, заставить опоздать. Пригаяв ти нас.
Цвиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
