Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив.
Квартонька и кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Літерату́ра, -ри, ж. Литература. Виставмо, миле браття, на високостях науки й літератури наше національне знамено. Українська література.
Магнате́рія, -рії, ж. соб. Магнаты, высшее дворянство старой Польши.
Підбиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підбитися, підіб'ю́ся, -бешся, гл.
1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце.
2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися.
Позарівнювати, -нюю, -єш, гл. Заравнять (во многихъ мѣстахъ). Заміси глини та позарівнюй ямки в долівці.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік.
Співака, -ки, м. = співак 1, 2. Співають співаки, — щоб вас побрали собаки.
Трейчатий, -а, -е. = тройчатий. Нехай засвітить трейчатую свічку.
