Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нерость

Нерость, -сти, ж. = нерість. Липцы. Харьк. губ. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 557.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРОСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕРОСТЬ"
Бовкунчя, -чя́ти, с. Маленькій бовкун. (Cм.).
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
Гойове Листя с. раст. Plantago lanceolata. Вх. Лем. 404.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому. Харьк. г.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Різьбований, -а, -е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні. К. Псал. 320.
Сподибати, -баю, -єш, гл. Встрѣтить. Смерть його сподибала. Гн. II. 232.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты. Черн. у.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕРОСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.