Аїр. Cм. аєр.
Борошняний, -а, -е. = борошенний
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив.
Гу́тисько, -ка, гути́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ стекляный заводъ.
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі.
Мета́льня, -ні, ж. = металь.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Що з голови, то з мислі. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Не добере Самсониха невістки до мислі. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
