Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає.
Злукто, -та, с. = жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Лубо́к, -бка, м. 1) Ум. отъ луб. 2) Въ головномъ дѣвичьемъ уборѣ: родъ картоннаго околыша, обвитаго лентой, къ которому сзади прикалываются другія ленты.
Напри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Надуться, напыжиться. Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий....
Хук, -ка, м.
1) Выдыханіе, дуновеніе.
2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча.
3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Cм. хвук, фук.
