Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький.
Витривал, -лу, м. Невспаханное мѣсто между полями. Ми сіли на витривалі. Испорченное — интервалъ?
Клекіт, -коту, м.
1) Шумъ, гамъ. Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова. Ішов мимо шинку, слухаю — клекіт, і собі зайшов — коли там лайка така!.. Верхнеднѣпров. у.
2) Крикъ орла.
Му́рий, -а, -е. 1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. Три голови мав сей пес мурий. 2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків.
Простирядно, -на, с. = простирало. Високе жидівське ліжко з перинами й подушками, закрите білим простирядном з зубцями навкруги.
Рожівка, -ки, ж.
1) = рожа? Щипліте рожівку.
2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Не стомились міцні крила у молодого орляти.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гіля, гуси, в тростину. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Тягака, -ки, м. Бродяга.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти.
