Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась.
Мрі́йник, -ка, м. Мечтатель.
На́сильці, нар. Насильно.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть.
Повала, -ли, ж. Потолокъ.
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Сидьма нар. Сидя. Він був сидьма тоді, як нас покликали, — сидів, а не лежав.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити.
Филозоф, -фа, м. 1) Философъ. По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радости, ні печалі: филозофи вражі діти! 2) Ученикъ предпослѣдняго класса духовной семинаріи. Филозоф! а кобили в хамут не вміє запрягти.
