Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нездольний

Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 548.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗДОЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕЗДОЛЬНИЙ"
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт. Вх. Пч. I. 8.
За́зубець, -бця, м. Зазубрина; острый косой зубець для зацѣпы — на крючкахъ удочекъ, на баграхъ и пр. Шух. І. 223, 226.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. Камен. у. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides. Вх. Пч. 1. 9.  
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив. К. Іов. 37.
Калинник, -ка, м. 1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною. Маркев. 166. 2) Кисель изъ калины.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. МВ. І. 150. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку? Мет. 14.
Нетяма, -ми, ж. 1) = нетям. Наука, із невдячности осліпши, з нетямою по брацьки обнялись. К. ХП. 84. 2) об. Несмыслящій человѣкъ; профанъ.
Осаула, -ли, м. = осавула. Сотенний осаула. Сим. 226.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Шквирк, -ка, м. Раст. Larix decidua. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕЗДОЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.