Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба.
Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Забаламу́тити Cм. забаламучувати.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили.
Ільтиця, -ці, ж.
1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа.
2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу.
3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи.
Обляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обля́патися, -паюся, -єшся, гл. Обрызгиваться, обрызгаться большими, крупными брызгами.
Показ, -зу, м.
1) Указаніе. Добре заходились по німецькому показу.
2) Показъ. Взяла та положила на блюдо тре кошенят та й унесла на показ.
Понатоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и натопити, но во множествѣ. Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти. Понатоплювала смальцю і гусячого, і свинячого.
Потекти, -течу́, -че́ш, гл. Потечь. Ріки... потечуть.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. 251. Таріль точений. Ум. тарілець, тарільчик.
