Виріб, -робу, м.
1) Издѣліе.
2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу.
Виряжати, -жаю, -єш, сов. в. вирядити, -жу, -диш, гл. Снаряжать, снарядить, отправлять, отправить. В велику дорогу вирядили. Виряжала мати дочку в чужу стороночку. Царь виряжає військо на війну.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Пожичати, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Поки я була в свого отця, у своєї матусеньки, — не пожичала лусточки хліба, ні ложечки солі; а тепер пожичу і оддати мушу, ізвінчавшись із сим товаришем, пропадати мушу.
Сівба, -би, ж. Сѣяніе.
Тижнівка, -ки, ж. Поминовеніе умершаго на седьмой день послѣ смерти.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
