Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть.
Клеветатися, -вечуся, -чешся, гл. Болтать, много говорить; спорить. Та з нуди — що робити? Давай людей морочить, щоб опісля того цілу неділю об тім тілько й клеветаться.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2.
Чудотворець, -рця, м. Чудотворецъ. Знають усі чудотворці, які вони богомольці.
